| осамо́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осамо́чений | осамо́чена | осамо́чене | осамо́чені |
| родовий | осамо́ченого | осамо́ченої | осамо́ченого | осамо́чених |
| давальний | осамо́ченому | осамо́ченій | осамо́ченому | осамо́ченим |
| знахідний | осамо́чений | осамо́чену | осамо́чене | осамо́чені |
| орудний | осамо́ченим | осамо́ченою | осамо́ченим | осамо́ченими |
| місцевий | на/в осамо́ченому, осамо́ченім | на/в осамо́ченій | на/в осамо́ченому, осамо́ченім | на/в осамо́чених |
| [діал.] | ||||