| освіжа́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | освіжа́ючий | освіжа́юча | освіжа́юче | освіжа́ючі |
| родовий | освіжа́ючого | освіжа́ючої | освіжа́ючого | освіжа́ючих |
| давальний | освіжа́ючому | освіжа́ючій | освіжа́ючому | освіжа́ючим |
| знахідний | освіжа́ючий | освіжа́ючу | освіжа́юче | освіжа́ючі |
| орудний | освіжа́ючим | освіжа́ючою | освіжа́ючим | освіжа́ючими |
| місцевий | на/в освіжа́ючому, освіжа́ючім | на/в освіжа́ючій | на/в освіжа́ючому, освіжа́ючім | на/в освіжа́ючих |
| [рідко] | ||||