| осе́лений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осе́лений | осе́лена | осе́лене | осе́лені |
| родовий | осе́леного | осе́леної | осе́леного | осе́лених |
| давальний | осе́леному | осе́леній | осе́леному | осе́леним |
| знахідний | осе́лений, осе́леного | осе́лену | осе́лене | осе́лені, осе́лених |
| орудний | осе́леним | осе́леною | осе́леним | осе́леними |
| місцевий | на/в осе́леному, осе́ленім | на/в осе́леній | на/в осе́леному, осе́ленім | на/в осе́лених |