| осиро́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осиро́чений | осиро́чена | осиро́чене | осиро́чені |
| родовий | осиро́ченого | осиро́ченої | осиро́ченого | осиро́чених |
| давальний | осиро́ченому | осиро́ченій | осиро́ченому | осиро́ченим |
| знахідний | осиро́чений, осиро́ченого | осиро́чену | осиро́чене | осиро́чені, осиро́чених |
| орудний | осиро́ченим | осиро́ченою | осиро́ченим | осиро́ченими |
| місцевий | на/в осиро́ченому, осиро́ченім | на/в осиро́ченій | на/в осиро́ченому, осиро́ченім | на/в осиро́чених |
| [рідко] | ||||