| оскажені́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | оскажені́лий | оскажені́ла | оскажені́ле | оскажені́лі |
| родовий | оскажені́лого | оскажені́лої | оскажені́лого | оскажені́лих |
| давальний | оскажені́лому | оскажені́лій | оскажені́лому | оскажені́лим |
| знахідний | оскажені́лий, оскажені́лого | оскажені́лу | оскажені́ле | оскажені́лі, оскажені́лих |
| орудний | оскажені́лим | оскажені́лою | оскажені́лим | оскажені́лими |
| місцевий | на/в оскажені́лому, оскажені́лім | на/в оскажені́лій | на/в оскажені́лому, оскажені́лім | на/в оскажені́лих |
| [розм.] | ||||