| | |
| оскоро́млювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оскоро́млювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оскоро́млюймо |
| 2 особа | оскоро́млюй | оскоро́млюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оскоро́млюватиму | оскоро́млюватимемо, оскоро́млюватимем |
| 2 особа | оскоро́млюватимеш | оскоро́млюватимете |
| 3 особа | оскоро́млюватиме | оскоро́млюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оскоро́млюю | оскоро́млюємо, оскоро́млюєм |
| 2 особа | оскоро́млюєш | оскоро́млюєте |
| 3 особа | оскоро́млює | оскоро́млюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оскоро́млюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оскоро́млював | оскоро́млювали |
| жін. р. | оскоро́млювала |
| сер. р. | оскоро́млювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| оскоро́млюваний |
| Безособова форма |
| оскоро́млювано |
| Дієприслівник |
| оскоро́млювавши |
