| | | | |
| осла́влюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | осла́влюваний | осла́влювана | осла́влюване | осла́влювані |
| родовий | осла́влюваного | осла́влюваної | осла́влюваного | осла́влюваних |
| давальний | осла́влюваному | осла́влюваній | осла́влюваному | осла́влюваним |
| знахідний | осла́влюваний, осла́влюваного | осла́влювану | осла́влюване | осла́влювані, осла́влюваних |
| орудний | осла́влюваним | осла́влюваною | осла́влюваним | осла́влюваними |
| місцевий | на/в осла́влюваному, осла́влюванім | на/в осла́влюваній | на/в осла́влюваному, осла́влюванім | на/в осла́влюваних |
