| | |
| ославля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ославля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ославля́ймо |
| 2 особа | ославля́й | ославля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ославля́тиму | ославля́тимемо, ославля́тимем |
| 2 особа | ославля́тимеш | ославля́тимете |
| 3 особа | ославля́тиме | ославля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ославля́ю | ославля́ємо, ославля́єм |
| 2 особа | ославля́єш | ославля́єте |
| 3 особа | ославля́є | ославля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ославля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ославля́в | ославля́ли |
| жін. р. | ославля́ла |
| сер. р. | ославля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ославля́вши |
