| | |
| ослобоня́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (звільняти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ослобоня́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ослобоня́ймо |
| 2 особа | ослобоня́й | ослобоня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ослобоня́тиму | ослобоня́тимемо, ослобоня́тимем |
| 2 особа | ослобоня́тимеш | ослобоня́тимете |
| 3 особа | ослобоня́тиме | ослобоня́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ослобоня́ю | ослобоня́ємо, ослобоня́єм |
| 2 особа | ослобоня́єш | ослобоня́єте |
| 3 особа | ослобоня́є | ослобоня́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ослобоня́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ослобоня́в | ослобоня́ли |
| жін. р. | ослобоня́ла |
| сер. р. | ослобоня́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ослобоня́вши |
