| | |
| осло́нювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осло́нювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осло́нюймо |
| 2 особа | осло́нюй | осло́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осло́нюватиму | осло́нюватимемо, осло́нюватимем |
| 2 особа | осло́нюватимеш | осло́нюватимете |
| 3 особа | осло́нюватиме | осло́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осло́нюю | осло́нюємо, осло́нюєм |
| 2 особа | осло́нюєш | осло́нюєте |
| 3 особа | осло́нює | осло́нюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осло́нюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осло́нював | осло́нювали |
| жін. р. | осло́нювала |
| сер. р. | осло́нювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| осло́нюваний |
| Безособова форма |
| осло́нювано |
| Дієприслівник |
| осло́нювавши |
