| | |
| ослі́плювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ослі́плювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ослі́плюймо |
| 2 особа | ослі́плюй | ослі́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ослі́плюватиму | ослі́плюватимемо, ослі́плюватимем |
| 2 особа | ослі́плюватимеш | ослі́плюватимете |
| 3 особа | ослі́плюватиме | ослі́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ослі́плюю | ослі́плюємо, ослі́плюєм |
| 2 особа | ослі́плюєш | ослі́плюєте |
| 3 особа | ослі́плює | ослі́плюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ослі́плюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ослі́плював | ослі́плювали |
| жін. р. | ослі́плювала |
| сер. р. | ослі́плювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ослі́плюваний |
| Безособова форма |
| ослі́плювано |
| Дієприслівник |
| ослі́плювавши |
