| | |
| осми́куватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осми́куватися, осми́куватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осми́куймося, осми́куймось |
| 2 особа | осми́куйся, осми́куйсь | осми́куйтеся, осми́куйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осми́куватимуся, осми́куватимусь | осми́куватимемося, осми́куватимемось, осми́куватимемся |
| 2 особа | осми́куватимешся | осми́куватиметеся, осми́куватиметесь |
| 3 особа | осми́куватиметься | осми́куватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осми́куюся, осми́куюсь | осми́куємося, осми́куємось, осми́куємся |
| 2 особа | осми́куєшся | осми́куєтеся, осми́куєтесь |
| 3 особа | осми́кується | осми́куються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осми́куючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осми́кувався, осми́кувавсь | осми́кувалися, осми́кувались |
| жін. р. | осми́кувалася, осми́кувалась |
| сер. р. | осми́кувалося, осми́кувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осми́кувавшись |
