| осолонцюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | осолонцюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | осолонцю́ймо | |
| 2 особа | осолонцю́й | осолонцю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | осолонцю́ю | осолонцю́ємо, осолонцю́єм |
| 2 особа | осолонцю́єш | осолонцю́єте |
| 3 особа | осолонцю́є | осолонцю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | осолонцюва́в | осолонцюва́ли |
| жін.р. | осолонцюва́ла | |
| сер.р. | осолонцюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| осолонцьо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| осолонцьо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| осолонцюва́вши | ||