| | |
| осоро́митися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осоро́митися, осоро́митись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осоро́ммося, осоро́ммось |
| 2 особа | осоро́мся | осоро́мтеся, осоро́мтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осоро́млюся, осоро́млюсь | осоро́мимося, осоро́мимось, осоро́мимся |
| 2 особа | осоро́мишся | осоро́митеся, осоро́митесь |
| 3 особа | осоро́миться | осоро́мляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | осоро́мився, осоро́мивсь | осоро́милися, осоро́мились |
| жін.р. | осоро́милася, осоро́милась |
| сер.р. | осоро́милося, осоро́милось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осоро́мившись |
