| осте́пнити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | осте́пнити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | осте́пнімо, осте́пнім | |
| 2 особа | осте́пни | осте́пніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | осте́пню | осте́пнимо, осте́пним |
| 2 особа | осте́пниш | осте́пните |
| 3 особа | осте́пнить | осте́пнять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | осте́пнив | осте́пнили |
| жін.р. | осте́пнила | |
| сер.р. | осте́пнило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| осте́пнений | ||
| Безособова форма | ||
| осте́пнено | ||
| Дієприслівник | ||
| осте́пнивши | ||