| осте́рбаний – дієприкметник | ||||
| (який одужав) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осте́рбаний | осте́рбана | осте́рбане | осте́рбані |
| родовий | осте́рбаного | осте́рбаної | осте́рбаного | осте́рбаних |
| давальний | осте́рбаному | осте́рбаній | осте́рбаному | осте́рбаним |
| знахідний | осте́рбаний, осте́рбаного | осте́рбану | осте́рбане | осте́рбані, осте́рбаних |
| орудний | осте́рбаним | осте́рбаною | осте́рбаним | осте́рбаними |
| місцевий | на/в осте́рбаному, осте́рбанім | на/в осте́рбаній | на/в осте́рбаному, осте́рбанім | на/в осте́рбаних |
| [арх.] | ||||