| | | | |
| остеріга́ючий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | остеріга́ючий | остеріга́юча | остеріга́юче | остеріга́ючі |
| родовий | остеріга́ючого | остеріга́ючої | остеріга́ючого | остеріга́ючих |
| давальний | остеріга́ючому | остеріга́ючій | остеріга́ючому | остеріга́ючим |
| знахідний | остеріга́ючий, остеріга́ючого | остеріга́ючу | остеріга́юче | остеріга́ючі, остеріга́ючих |
| орудний | остеріга́ючим | остеріга́ючою | остеріга́ючим | остеріга́ючими |
| місцевий | на/в остеріга́ючому, остеріга́ючім | на/в остеріга́ючій | на/в остеріга́ючому, остеріга́ючім | на/в остеріга́ючих |
| | | | |
| [рідко] | | | | |
