| остюкува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | остюкува́тий | остюкува́та | остюкува́те | остюкува́ті |
| родовий | остюкува́того | остюкува́тої | остюкува́того | остюкува́тих |
| давальний | остюкува́тому | остюкува́тій | остюкува́тому | остюкува́тим |
| знахідний | остюкува́тий | остюкува́ту | остюкува́те | остюкува́ті |
| орудний | остюкува́тим | остюкува́тою | остюкува́тим | остюкува́тими |
| місцевий | на/в остюкува́тому, остюкува́тім | на/в остюкува́тій | на/в остюкува́тому, остюкува́тім | на/в остюкува́тих |