| осу́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осу́дний | осу́дна | осу́дне | осу́дні |
| родовий | осу́дного | осу́дної | осу́дного | осу́дних |
| давальний | осу́дному | осу́дній | осу́дному | осу́дним |
| знахідний | осу́дний, осу́дного | осу́дну | осу́дне | осу́дні, осу́дних |
| орудний | осу́дним | осу́дною | осу́дним | осу́дними |
| місцевий | на/в осу́дному, осу́днім | на/в осу́дній | на/в осу́дному, осу́днім | на/в осу́дних |
| [рідко] | ||||