| | |
| осіда́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осіда́тися, осіда́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осіда́ймося, осіда́ймось |
| 2 особа | осіда́йся, осіда́йсь | осіда́йтеся, осіда́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осіда́тимуся, осіда́тимусь | осіда́тимемося, осіда́тимемось, осіда́тимемся |
| 2 особа | осіда́тимешся | осіда́тиметеся, осіда́тиметесь |
| 3 особа | осіда́тиметься | осіда́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осіда́юся, осіда́юсь | осіда́ємося, осіда́ємось, осіда́ємся |
| 2 особа | осіда́єшся | осіда́єтеся, осіда́єтесь |
| 3 особа | осіда́ється | осіда́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осіда́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осіда́вся, осіда́всь | осіда́лися, осіда́лись |
| жін. р. | осіда́лася, осіда́лась |
| сер. р. | осіда́лося, осіда́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осіда́вшись |
