| осі́длий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осі́длий | осі́дла | осі́дле | осі́длі |
| родовий | осі́длого | осі́длої | осі́длого | осі́длих |
| давальний | осі́длому | осі́длій | осі́длому | осі́длим |
| знахідний | осі́длий, осі́длого | осі́длу | осі́дле | осі́длі, осі́длих |
| орудний | осі́длим | осі́длою | осі́длим | осі́длими |
| місцевий | на/в осі́длому, осі́длім | на/в осі́длій | на/в осі́длому, осі́длім | на/в осі́длих |