| | |
| отова́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отова́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | отова́рюймо |
| 2 особа | отова́рюй | отова́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отова́рюватиму | отова́рюватимемо, отова́рюватимем |
| 2 особа | отова́рюватимеш | отова́рюватимете |
| 3 особа | отова́рюватиме | отова́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отова́рюю | отова́рюємо, отова́рюєм |
| 2 особа | отова́рюєш | отова́рюєте |
| 3 особа | отова́рює | отова́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| отова́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | отова́рював | отова́рювали |
| жін. р. | отова́рювала |
| сер. р. | отова́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| отова́рюваний |
| Безособова форма |
| отова́рювано |
| Дієприслівник |
| отова́рювавши |
