| | |
| отокува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (зупинитися на стоянку) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отокува́тися, отокува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | отоку́ймося, отоку́ймось |
| 2 особа | отоку́йся, отоку́йсь | отоку́йтеся, отоку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отоку́юся, отоку́юсь | отоку́ємося, отоку́ємось, отоку́ємся |
| 2 особа | отоку́єшся | отоку́єтеся, отоку́єтесь |
| 3 особа | отоку́ється | отоку́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | отокува́вся, отокува́всь | отокува́лися, отокува́лись |
| жін.р. | отокува́лася, отокува́лась |
| сер.р. | отокува́лося, отокува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| отокува́вшись |
