| | |
| ото́плюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ото́плюватися, ото́плюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ото́плюймося, ото́плюймось |
| 2 особа | ото́плюйся, ото́плюйсь | ото́плюйтеся, ото́плюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ото́плюватимуся, ото́плюватимусь | ото́плюватимемося, ото́плюватимемось, ото́плюватимемся |
| 2 особа | ото́плюватимешся | ото́плюватиметеся, ото́плюватиметесь |
| 3 особа | ото́плюватиметься | ото́плюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ото́плююся, ото́плююсь | ото́плюємося, ото́плюємось, ото́плюємся |
| 2 особа | ото́плюєшся | ото́плюєтеся, ото́плюєтесь |
| 3 особа | ото́плюється | ото́плюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ото́плюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ото́плювався, ото́плювавсь | ото́плювалися, ото́плювались |
| жін. р. | ото́плювалася, ото́плювалась |
| сер. р. | ото́плювалося, ото́плювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ото́плювавшись |
