| | |
| оторфо́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оторфо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оторфо́вуймо |
| 2 особа | оторфо́вуй | оторфо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оторфо́вуватиму | оторфо́вуватимемо, оторфо́вуватимем |
| 2 особа | оторфо́вуватимеш | оторфо́вуватимете |
| 3 особа | оторфо́вуватиме | оторфо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оторфо́вую | оторфо́вуємо, оторфо́вуєм |
| 2 особа | оторфо́вуєш | оторфо́вуєте |
| 3 особа | оторфо́вує | оторфо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оторфо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оторфо́вував | оторфо́вували |
| жін. р. | оторфо́вувала |
| сер. р. | оторфо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оторфо́вувавши |
