| | |
| отряха́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отряха́тися, отряха́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | отряха́ймося, отряха́ймось |
| 2 особа | отряха́йся, отряха́йсь | отряха́йтеся, отряха́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отряха́тимуся, отряха́тимусь | отряха́тимемося, отряха́тимемось, отряха́тимемся |
| 2 особа | отряха́тимешся | отряха́тиметеся, отряха́тиметесь |
| 3 особа | отряха́тиметься | отряха́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отряха́юся, отряха́юсь | отряха́ємося, отряха́ємось, отряха́ємся |
| 2 особа | отряха́єшся | отряха́єтеся, отряха́єтесь |
| 3 особа | отряха́ється | отряха́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| отряха́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | отряха́вся, отряха́всь | отряха́лися, отряха́лись |
| жін. р. | отряха́лася, отряха́лась |
| сер. р. | отряха́лося, отряха́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| отряха́вшись |
