| отупи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | отупи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | отупі́мо, отупі́м | |
| 2 особа | отупи́ | отупі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | отуплю́ | оту́пимо, оту́пим |
| 2 особа | оту́пиш | оту́пите |
| 3 особа | оту́пить | оту́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | отупи́в | отупи́ли |
| жін.р. | отупи́ла | |
| сер.р. | отупи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| оту́плений | ||
| Безособова форма | ||
| оту́плено | ||
| Дієприслівник | ||
| отупи́вши | ||