| оту́плений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | оту́плений | оту́плена | оту́плене | оту́плені |
| родовий | оту́пленого | оту́пленої | оту́пленого | оту́плених |
| давальний | оту́пленому | оту́пленій | оту́пленому | оту́пленим |
| знахідний | оту́плений | оту́плену | оту́плене | оту́плені |
| орудний | оту́пленим | оту́пленою | оту́пленим | оту́пленими |
| місцевий | на/в оту́пленому, оту́пленім | на/в оту́пленій | на/в оту́пленому, оту́пленім | на/в оту́плених |
| [рідко] | ||||