отце́й – займенник-прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | отце́й | отця́ | отце́ | отці́ |
родовий | отцього́ | отціє́ї | отцього́ | отци́х |
давальний | отцьому́ | отці́й | отцьому́ | отци́м |
знахідний | отце́й, отцього́ | отцю́ | отце́ | отці́, отци́х |
орудний | отци́м | отціє́ю | отци́м | отци́ми |
місцевий | на/в отцьо́му, отці́м | на/в отці́й | на/в отцьому́, отці́м | на/в отци́х |
[рідко] |