| о́тчий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | о́тчий | о́тча | о́тче | о́тчі |
| родовий | о́тчого | о́тчої | о́тчого | о́тчих |
| давальний | о́тчому | о́тчій | о́тчому | о́тчим |
| знахідний | о́тчий, о́тчого | о́тчу | о́тче | о́тчі, о́тчих |
| орудний | о́тчим | о́тчою | о́тчим | о́тчими |
| місцевий | на/в о́тчому, о́тчім | на/в о́тчій | на/в о́тчому, о́тчім | на/в о́тчих |
| [уроч.] | ||||