| | |
| офо́рмлювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | офо́рмлювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | офо́рмлюймо |
| 2 особа | офо́рмлюй | офо́рмлюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | офо́рмлюватиму | офо́рмлюватимемо, офо́рмлюватимем |
| 2 особа | офо́рмлюватимеш | офо́рмлюватимете |
| 3 особа | офо́рмлюватиме | офо́рмлюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | офо́рмлюю | офо́рмлюємо, офо́рмлюєм |
| 2 особа | офо́рмлюєш | офо́рмлюєте |
| 3 особа | офо́рмлює | офо́рмлюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| офо́рмлюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | офо́рмлював | офо́рмлювали |
| жін. р. | офо́рмлювала |
| сер. р. | офо́рмлювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| офо́рмлюваний |
| Безособова форма |
| офо́рмлювано |
| Дієприслівник |
| офо́рмлювавши |
