| | |
| офо́рмлюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | офо́рмлюватися, офо́рмлюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | офо́рмлюймося, офо́рмлюймось |
| 2 особа | офо́рмлюйся, офо́рмлюйсь | офо́рмлюйтеся, офо́рмлюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | офо́рмлюватимуся, офо́рмлюватимусь | офо́рмлюватимемося, офо́рмлюватимемось, офо́рмлюватимемся |
| 2 особа | офо́рмлюватимешся | офо́рмлюватиметеся, офо́рмлюватиметесь |
| 3 особа | офо́рмлюватиметься | офо́рмлюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | офо́рмлююся, офо́рмлююсь | офо́рмлюємося, офо́рмлюємось, офо́рмлюємся |
| 2 особа | офо́рмлюєшся | офо́рмлюєтеся, офо́рмлюєтесь |
| 3 особа | офо́рмлюється | офо́рмлюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| офо́рмлюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | офо́рмлювався, офо́рмлювавсь | офо́рмлювалися, офо́рмлювались |
| жін. р. | офо́рмлювалася, офо́рмлювалась |
| сер. р. | офо́рмлювалося, офо́рмлювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| офо́рмлювавшись |
