| охві́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | охві́тний | охві́тна | охві́тне | охві́тні |
| родовий | охві́тного | охві́тної | охві́тного | охві́тних |
| давальний | охві́тному | охві́тній | охві́тному | охві́тним |
| знахідний | охві́тний | охві́тну | охві́тне | охві́тні |
| орудний | охві́тним | охві́тною | охві́тним | охві́тними |
| місцевий | на/в охві́тному, охві́тнім | на/в охві́тній | на/в охві́тному, охві́тнім | на/в охві́тних |