| | | | |
| оцинко́вуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | оцинко́вуваний | оцинко́вувана | оцинко́вуване | оцинко́вувані |
| родовий | оцинко́вуваного | оцинко́вуваної | оцинко́вуваного | оцинко́вуваних |
| давальний | оцинко́вуваному | оцинко́вуваній | оцинко́вуваному | оцинко́вуваним |
| знахідний | оцинко́вуваний, оцинко́вуваного | оцинко́вувану | оцинко́вуване | оцинко́вувані, оцинко́вуваних |
| орудний | оцинко́вуваним | оцинко́вуваною | оцинко́вуваним | оцинко́вуваними |
| місцевий | на/в оцинко́вуваному, оцинко́вуванім | на/в оцинко́вуваній | на/в оцинко́вуваному, оцинко́вуванім | на/в оцинко́вуваних |
