| | |
| оцу́крювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оцу́крювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оцу́крюймо |
| 2 особа | оцу́крюй | оцу́крюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оцу́крюватиму | оцу́крюватимемо, оцу́крюватимем |
| 2 особа | оцу́крюватимеш | оцу́крюватимете |
| 3 особа | оцу́крюватиме | оцу́крюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оцу́крюю | оцу́крюємо, оцу́крюєм |
| 2 особа | оцу́крюєш | оцу́крюєте |
| 3 особа | оцу́крює | оцу́крюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оцу́крюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оцу́крював | оцу́крювали |
| жін. р. | оцу́крювала |
| сер. р. | оцу́крювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| оцу́крюваний |
| Безособова форма |
| оцу́крювано |
| Дієприслівник |
| оцу́крювавши |
