| очужі́лий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | очужі́лий | очужі́ла | очужі́ле | очужі́лі |
| родовий | очужі́лого | очужі́лої | очужі́лого | очужі́лих |
| давальний | очужі́лому | очужі́лій | очужі́лому | очужі́лим |
| знахідний | очужі́лий, очужі́лого | очужі́лу | очужі́ле | очужі́лі, очужі́лих |
| орудний | очужі́лим | очужі́лою | очужі́лим | очужі́лими |
| місцевий | на/в очужі́лому, очужі́лім | на/в очужі́лій | на/в очужі́лому, очужі́лім | на/в очужі́лих |