| ошалюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ошалюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ошалю́ймо | |
| 2 особа | ошалю́й | ошалю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ошалю́ю | ошалю́ємо, ошалю́єм |
| 2 особа | ошалю́єш | ошалю́єте |
| 3 особа | ошалю́є | ошалю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ошалюва́в | ошалюва́ли |
| жін.р. | ошалюва́ла | |
| сер.р. | ошалюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ошальо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| ошальо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| ошалюва́вши | ||