| | |
| ошанцюва́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ошанцюва́тися, ошанцюва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ошанцю́ймося, ошанцю́ймось |
| 2 особа | ошанцю́йся, ошанцю́йсь | ошанцю́йтеся, ошанцю́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ошанцю́юся, ошанцю́юсь | ошанцю́ємося, ошанцю́ємось, ошанцю́ємся |
| 2 особа | ошанцю́єшся | ошанцю́єтеся, ошанцю́єтесь |
| 3 особа | ошанцю́ється | ошанцю́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ошанцюва́вся, ошанцюва́всь | ошанцюва́лися, ошанцюва́лись |
| жін.р. | ошанцюва́лася, ошанцюва́лась |
| сер.р. | ошанцюва́лося, ошанцюва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ошанцюва́вшись |
