| ошемо́ніти – дієслово доконаного виду | ||
| (знепритомніти) | ||
| Інфінітив | ошемо́ніти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ошемо́німо, ошемо́нім | |
| 2 особа | ошемо́ни | ошемо́ніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ошемо́ню | ошемони́мо, ошемо́ним |
| 2 особа | ошемо́ниш | ошемони́те |
| 3 особа | ошемо́нить | ошемо́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ошемо́нів | ошемо́ніли |
| жін.р. | ошемо́ніла | |
| сер.р. | ошемо́ніло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ошемо́нівши | ||