| ошлако́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ошлако́ваний | ошлако́вана | ошлако́ване | ошлако́вані |
| родовий | ошлако́ваного | ошлако́ваної | ошлако́ваного | ошлако́ваних |
| давальний | ошлако́ваному | ошлако́ваній | ошлако́ваному | ошлако́ваним |
| знахідний | ошлако́ваний, ошлако́ваного | ошлако́вану | ошлако́ване | ошлако́вані, ошлако́ваних |
| орудний | ошлако́ваним | ошлако́ваною | ошлако́ваним | ошлако́ваними |
| місцевий | на/в ошлако́ваному, ошлако́ванім | на/в ошлако́ваній | на/в ошлако́ваному, ошлако́ванім | на/в ошлако́ваних |