| оштукату́рити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | оштукату́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оштукату́рмо | |
| 2 особа | оштукату́р | оштукату́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оштукату́рю | оштукату́римо, оштукату́рим |
| 2 особа | оштукату́риш | оштукату́рите |
| 3 особа | оштукату́рить | оштукату́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | оштукату́рив | оштукату́рили |
| жін.р. | оштукату́рила | |
| сер.р. | оштукату́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| оштукату́рений | ||
| Безособова форма | ||
| оштукату́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| оштукату́ривши | ||