| ощасли́влювання – іменник середнього роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ощасли́влювання | |
| родовий | ощасли́влювання | |
| давальний | ощасли́влюванню | |
| знахідний | ощасли́влювання | |
| орудний | ощасли́влюванням | |
| місцевий | на/в ощасли́влюванні, ощасли́влюванню | |
| кличний | ощасли́влювання* |