| | | | |
| парагенети́чний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | парагенети́чний | парагенети́чна | парагенети́чне | парагенети́чні |
| родовий | парагенети́чного | парагенети́чної | парагенети́чного | парагенети́чних |
| давальний | парагенети́чному | парагенети́чній | парагенети́чному | парагенети́чним |
| знахідний | парагенети́чний, парагенети́чного | парагенети́чну | парагенети́чне | парагенети́чні, парагенети́чних |
| орудний | парагенети́чним | парагенети́чною | парагенети́чним | парагенети́чними |
| місцевий | на/у парагенети́чному, парагенети́чнім | на/у парагенети́чній | на/у парагенети́чному, парагенети́чнім | на/у парагенети́чних |
