| | | | |
| паразиту́ючий1 – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (від: паразитува”ти) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | паразиту́ючий | паразиту́юча | паразиту́юче | паразиту́ючі |
| родовий | паразиту́ючого | паразиту́ючої | паразиту́ючого | паразиту́ючих |
| давальний | паразиту́ючому | паразиту́ючій | паразиту́ючому | паразиту́ючим |
| знахідний | паразиту́ючий, паразиту́ючого | паразиту́ючу | паразиту́юче | паразиту́ючі, паразиту́ючих |
| орудний | паразиту́ючим | паразиту́ючою | паразиту́ючим | паразиту́ючими |
| місцевий | на/у паразиту́ючому, паразиту́ючім | на/у паразиту́ючій | на/у паразиту́ючому, паразиту́ючім | на/у паразиту́ючих |
