| паруб’я́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | паруб’я́чий | паруб’я́ча | паруб’я́че | паруб’я́чі |
| родовий | паруб’я́чого | паруб’я́чої | паруб’я́чого | паруб’я́чих |
| давальний | паруб’я́чому | паруб’я́чій | паруб’я́чому | паруб’я́чим |
| знахідний | паруб’я́чий, паруб’я́чого | паруб’я́чу | паруб’я́че | паруб’я́чі, паруб’я́чих |
| орудний | паруб’я́чим | паруб’я́чою | паруб’я́чим | паруб’я́чими |
| місцевий | на/у паруб’я́чому, паруб’я́чім | на/у паруб’я́чій | на/у паруб’я́чому, паруб’я́чім | на/у паруб’я́чих |