| | |
| пасува́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (відповідати комусь, чомусь; годитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пасува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пасу́ймо |
| 2 особа | пасу́й | пасу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пасува́тиму | пасува́тимемо, пасува́тимем |
| 2 особа | пасува́тимеш | пасува́тимете |
| 3 особа | пасува́тиме | пасува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пасу́ю | пасу́ємо, пасу́єм |
| 2 особа | пасу́єш | пасу́єте |
| 3 особа | пасу́є | пасу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пасу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пасува́в | пасува́ли |
| жін. р. | пасува́ла |
| сер. р. | пасува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пасува́вши |
