| | |
| па́хнути – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (мати запах) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | па́хнути |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | па́хнімо, па́хнім |
| 2 особа | па́хни | па́хніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | па́хнутиму | па́хнутимемо, па́хнутимем |
| 2 особа | па́хнутимеш | па́хнутимете |
| 3 особа | па́хнутиме | па́хнутимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | па́хну | па́хнемо, па́хнем |
| 2 особа | па́хнеш | па́хнете |
| 3 особа | па́хне | па́хнуть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| па́хнучи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пах, па́хнув | па́хли, па́хнули |
| жін. р. | па́хла, па́хнула |
| сер. р. | па́хло, па́хнуло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| па́хши, па́хнувши |
