пахню́чий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | пахню́чий | пахню́ча | пахню́че | пахню́чі |
родовий | пахню́чого | пахню́чої | пахню́чого | пахню́чих |
давальний | пахню́чому | пахню́чій | пахню́чому | пахню́чим |
знахідний | пахню́чий, пахню́чого | пахню́чу | пахню́че | пахню́чі, пахню́чих |
орудний | пахню́чим | пахню́чою | пахню́чим | пахню́чими |
місцевий | на/у пахню́чому, пахню́чім | на/у пахню́чій | на/у пахню́чому, пахню́чім | на/у пахню́чих |