| перерва́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (розірватися; тимчасово припинитися) | ||
| Інфінітив | перерва́тися, перерва́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | перерве́ться | перерву́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | перерва́вся, перерва́всь | перерва́лися, перерва́лись |
| жін.р. | перерва́лася, перерва́лась | |
| сер.р. | перерва́лося, перерва́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| перерва́вшись | ||