| пилю́жити – дієслово недоконаного виду | ||
| (здіймати пил) | ||
| Інфінітив | пилю́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пилю́жмо | |
| 2 особа | пилю́ж | пилю́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пилю́житиму | пилю́житимемо, пилю́житимем |
| 2 особа | пилю́житимеш | пилю́житимете |
| 3 особа | пилю́житиме | пилю́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пилю́жу | пилю́жимо, пилю́жим |
| 2 особа | пилю́жиш | пилю́жите |
| 3 особа | пилю́жить | пилю́жать |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| пилю́жачи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | пилю́жив | пилю́жили |
| жін. р. | пилю́жила | |
| сер. р. | пилю́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пилю́живши | ||